| ви́тлумачення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ви́тлумачення | ви́тлумачення |
| родовий | ви́тлумачення | ви́тлумачень |
| давальний | ви́тлумаченню | ви́тлумаченням |
| знахідний | ви́тлумачення | ви́тлумачення |
| орудний | ви́тлумаченням | ви́тлумаченнями |
| місцевий | на/у ви́тлумаченні, ви́тлумаченню | на/у ви́тлумаченнях |
| кличний | ви́тлумачення* | ви́тлумачення* |