| ви́товмачений – дієприкметник | ||||
| (витлумачений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́товмачений | ви́товмачена | ви́товмачене | ви́товмачені |
| родовий | ви́товмаченого | ви́товмаченої | ви́товмаченого | ви́товмачених |
| давальний | ви́товмаченому | ви́товмаченій | ви́товмаченому | ви́товмаченим |
| знахідний | ви́товмачений, ви́товмаченого | ви́товмачену | ви́товмачене | ви́товмачені, ви́товмачених |
| орудний | ви́товмаченим | ви́товмаченою | ви́товмаченим | ви́товмаченими |
| місцевий | на/у ви́товмаченому, ви́товмаченім | на/у ви́товмаченій | на/у ви́товмаченому, ви́товмаченім | на/у ви́товмачених |
| [розм.] | ||||