| витоло́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | витоло́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | витоло́чуймо | |
| 2 особа | витоло́чуй | витоло́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | витоло́чуватиму | витоло́чуватимемо, витоло́чуватимем |
| 2 особа | витоло́чуватимеш | витоло́чуватимете |
| 3 особа | витоло́чуватиме | витоло́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | витоло́чую | витоло́чуємо, витоло́чуєм |
| 2 особа | витоло́чуєш | витоло́чуєте |
| 3 особа | витоло́чує | витоло́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| витоло́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | витоло́чував | витоло́чували |
| жін. р. | витоло́чувала | |
| сер. р. | витоло́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| витоло́чувавши | ||