| | |
| витоло́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | витоло́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | витоло́чуймо |
| 2 особа | витоло́чуй | витоло́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | витоло́чуватиму | витоло́чуватимемо, витоло́чуватимем |
| 2 особа | витоло́чуватимеш | витоло́чуватимете |
| 3 особа | витоло́чуватиме | витоло́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | витоло́чую | витоло́чуємо, витоло́чуєм |
| 2 особа | витоло́чуєш | витоло́чуєте |
| 3 особа | витоло́чує | витоло́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| витоло́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | витоло́чував | витоло́чували |
| жін. р. | витоло́чувала |
| сер. р. | витоло́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| витоло́чувавши |
