| ви́торопитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́торопитися, ви́торопитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́торопімося, ви́торопімось, ви́торопімся | |
| 2 особа | ви́торопися, ви́торопись | ви́торопіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́тороплюся, ви́тороплюсь | ви́торопимося, ви́торопимось, ви́торопимся |
| 2 особа | ви́торопишся | ви́торопитеся, ви́торопитесь |
| 3 особа | ви́торопиться | ви́торопляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́торопився, ви́торопивсь | ви́торопилися, ви́торопились |
| жін.р. | ви́торопилася, ви́торопилась | |
| сер.р. | ви́торопилося, ви́торопилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́торопившись | ||