| ви́точений1 – дієприкметник | ||||
| (виготовлений на верстаті) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́точений | ви́точена | ви́точене | ви́точені |
| родовий | ви́точеного | ви́точеної | ви́точеного | ви́точених |
| давальний | ви́точеному | ви́точеній | ви́точеному | ви́точеним |
| знахідний | ви́точений | ви́точену | ви́точене | ви́точені |
| орудний | ви́точеним | ви́точеною | ви́точеним | ви́точеними |
| місцевий | на/у ви́точеному, ви́точенім | на/у ви́точеній | на/у ви́точеному, ви́точенім | на/у ви́точених |