| виту́плюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | виту́плюватися, виту́плюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | виту́плюватиметься | виту́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | виту́плюється | виту́плюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| виту́плюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | виту́плювався, виту́плювавсь | виту́плювалися, виту́плювались |
| жін. р. | виту́плювалася, виту́плювалась | |
| сер. р. | виту́плювалося, виту́плювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| виту́плювавшись | ||