виу́чуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | виу́чуваний | виу́чувана | виу́чуване | виу́чувані |
родовий | виу́чуваного | виу́чуваної | виу́чуваного | виу́чуваних |
давальний | виу́чуваному | виу́чуваній | виу́чуваному | виу́чуваним |
знахідний | виу́чуваний, виу́чуваного | виу́чувану | виу́чуване | виу́чувані, виу́чуваних |
орудний | виу́чуваним | виу́чуваною | виу́чуваним | виу́чуваними |
місцевий | на/у виу́чуваному, виу́чуванім | на/у виу́чуваній | на/у виу́чуваному, виу́чуванім | на/у виу́чуваних |