| вихи́люваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вихи́люваний | вихи́лювана | вихи́люване | вихи́лювані |
| родовий | вихи́люваного | вихи́люваної | вихи́люваного | вихи́люваних |
| давальний | вихи́люваному | вихи́люваній | вихи́люваному | вихи́люваним |
| знахідний | вихи́люваний, вихи́люваного | вихи́лювану | вихи́люване | вихи́лювані, вихи́люваних |
| орудний | вихи́люваним | вихи́люваною | вихи́люваним | вихи́люваними |
| місцевий | на/у вихи́люваному, вихи́люванім | на/у вихи́люваній | на/у вихи́люваному, вихи́люванім | на/у вихи́люваних |