| | |
| вихо́вуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (рости) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вихо́вуватися, вихо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вихо́вуймося, вихо́вуймось |
| 2 особа | вихо́вуйся, вихо́вуйсь | вихо́вуйтеся, вихо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вихо́вуватимуся, вихо́вуватимусь | вихо́вуватимемося, вихо́вуватимемось, вихо́вуватимемся |
| 2 особа | вихо́вуватимешся | вихо́вуватиметеся, вихо́вуватиметесь |
| 3 особа | вихо́вуватиметься | вихо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вихо́вуюся, вихо́вуюсь | вихо́вуємося, вихо́вуємось, вихо́вуємся |
| 2 особа | вихо́вуєшся | вихо́вуєтеся, вихо́вуєтесь |
| 3 особа | вихо́вується | вихо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вихо́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вихо́вувався, вихо́вувавсь | вихо́вувалися, вихо́вувались |
| жін. р. | вихо́вувалася, вихо́вувалась |
| сер. р. | вихо́вувалося, вихо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вихо́вувавшись |
