Результати пошуку слова: Посол

посолові́лий – дієприкметник відмінок однина множина чол.

З такою саме вимогою поїхав Сулейманів посол Бехрам до угорського короля Лайоша, але той, намовлений своїми безстрашними й забіяцькими графами, звелів обезглавити Бехрама, султанові ж не відповів нічого. Я знаю, що флорентійський посол влаштовував урочисту зустріч Нового року в своєму палаці.

посолоді́лий – дієприкметник відмінок однина множина чол.

Здобувши по дорозі міста Ливни, Єлець, Михайлов, захопивши московське посольство, яке їхало до Криму, розбивши військовий загін князів Пожарського та Волконського, знищивши біля Донського монастиря рать, що виступила з Москви, Петро Конашевич без перешкод підійшов до царської столиці.

посоло́джений – дієприкметник відмінок однина множина чол.

посоли́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив посоли́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа посолі́мо, посолі́м 2 особа посоли́ посолі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа посолю́ посо́лимо, посо́лим 2 особа посо́лиш посо́лите 3 особа посо́лить посо́лять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. посоли́в посоли́ли жін.р.

посолоди́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив посолоди́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа посолоді́мо, посолоді́м 2 особа посолоди́ посолоді́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа посолоджу́ посолодимо́, посолоди́м 2 особа посолоди́ш посолодите́ 3 особа посолоди́ть посолодя́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

посолові́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив посолові́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа посолові́ймо 2 особа посолові́й посолові́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа посолові́ю посолові́ємо, посолові́єм 2 особа посолові́єш посолові́єте 3 особа посолові́є посолові́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.