| | |
| врегульо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | врегульо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | врегульо́вуймо |
| 2 особа | врегульо́вуй | врегульо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врегульо́вуватиму | врегульо́вуватимемо, врегульо́вуватимем |
| 2 особа | врегульо́вуватимеш | врегульо́вуватимете |
| 3 особа | врегульо́вуватиме | врегульо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врегульо́вую | врегульо́вуємо, врегульо́вуєм |
| 2 особа | врегульо́вуєш | врегульо́вуєте |
| 3 особа | врегульо́вує | врегульо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| врегульо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | врегульо́вував | врегульо́вували |
| жін. р. | врегульо́вувала |
| сер. р. | врегульо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| врегульо́вуваний |
| Безособова форма |
| врегульо́вувано |
| Дієприслівник |
| врегульо́вувавши |
