| врегулюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | врегулюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | врегулю́ймо | |
| 2 особа | врегулю́й | врегулю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | врегулю́ю | врегулю́ємо, врегулю́єм |
| 2 особа | врегулю́єш | врегулю́єте |
| 3 особа | врегулю́є | врегулю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | врегулюва́в | врегулюва́ли |
| жін.р. | врегулюва́ла | |
| сер.р. | врегулюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| врегульо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| врегульо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| врегулюва́вши | ||