| врече́влювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | врече́влювання | |
| родовий | врече́влювання | |
| давальний | врече́влюванню | |
| знахідний | врече́влювання | |
| орудний | врече́влюванням | |
| місцевий | на/у врече́влюванні, врече́влюванню | |
| кличний | врече́влювання* |