Результати пошуку слова: Трошки

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Тільки веселість Отто трошки часом необгрунтована, напружена, винувата, як у людини напідпитку. … Князівна Еліза трошки здивована: анахорет — рослий, плечистий, широкогрудий, лобатий здоровило. … Одне слово, коли богові хоч трошки цікаво, щоб вона була добра, він повинен, він просто мусить піти на її умови.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Володьковi трошки вiдлягло… Стрiмголов наспотикача бiжить вiн додому. … А коли зверну отак трошки–трошки влiво, так i попаду на Ровiцьке, i вибрьохаюсь на дорогу, i до свiта дома. … – Ах… Я ще трошки посплю… Ви вже подоїли корови? … А каштан сьорбає по трошки та малюсiнькими сухими коржиками закусує.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Тут треба було трошки, теє-то-як-його, заставити, значиться… … — Дядю Яша, ще, ще трошки! … Завсіди спокійний, до втоми тверезий, чепурний, благообразний, приват-доцент філософії, трошки скептик, але не злий скептик, а удаваний, щоб сховати під цим скептицизмом м'ягкість характеру, якої соромиться, —

Володимир Винниченко – Відродження Нації

Posted on by / 0 Comment

Як тільки змінялись обставини, як тільки трошки слабла рука, що затуляла рота зв’язаному рабові, він починав уже не тільки мугикати, але щось виразніше говорити, з’являлась членороздільна людська мова, мова стогону, жалю, — … Так писала тоді майже вся хоч трошки поступова руська преса.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

Щось ви трошки помарніли, – … обізвалась Текля Опанасівна, трошки подумавши. … сказала Мелася трошки з злістю. … Ним трошки нехтували деякі багатіші спільники яхт-клубу. … Вона трошки скинулась на свою сестру Меласю, але була дуже гарна з лиця, багато краща од Меласі, чорнява та кароока, з довгими тонкими бровами та пишними щічками.

НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки

Posted on by / 0 Comment

Бачачи, що вони так сторожко поводяться, ми не зважилися одразу пiти за ними, а вирiшили трошки пересидiти за вудлищами. … Потупцяються учнi трошки, посунуть до ворiт. … Я тiльки хочу, щоб ти менi трошки допомiг. … Хай уже, думаю, щоб одчепилася, дiстану трошки. … Вся ця iсторiя з пiстолетом розважила мене трошки.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

I цiлу лекцiю так держались голови, коли б хто поворушився хоч трошки! … –  Потривай трошки! … Навiть Катерина трошки заплакала, покидаючи навiки iнститут. … Панiя Висока й справдi трошки скидалась на макуху, бо була присадкувата, кругленька, з круглим повним лицем, котре од духоти почервонiло й лиснiло од поту.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Кругом яру стриміли круті гори й тільки розступились трошки в одному місці, де блищав ставочок. … Невеличкі вуса й рівні, тонкі брови були трошки темніші од волосся на голові й дуже приставали до ясно-синіх очей. … – Потривай трошки! … – питала сама в себе Олеся, роздягаючись.– Ні, люблю так собі, трошки; ледве-ледве люблю.