| вро́слий1 – дієприкметник | ||||
| (який вріс у що-небудь) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вро́слий | вро́сла | вро́сле | вро́слі |
| родовий | вро́слого | вро́слої | вро́слого | вро́слих |
| давальний | вро́слому | вро́слій | вро́слому | вро́слим |
| знахідний | вро́слий | вро́слу | вро́сле | вро́слі |
| орудний | вро́слим | вро́слою | вро́слим | вро́слими |
| місцевий | на/у вро́слому, вро́слім | на/у вро́слій | на/у вро́слому, вро́слім | на/у вро́слих |