| всеви́дячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | всеви́дячий | всеви́дяча | всеви́дяче | всеви́дячі |
| родовий | всеви́дячого | всеви́дячої | всеви́дячого | всеви́дячих |
| давальний | всеви́дячому | всеви́дячій | всеви́дячому | всеви́дячим |
| знахідний | всеви́дячий, всеви́дячого | всеви́дячу | всеви́дяче | всеви́дячі, всеви́дячих |
| орудний | всеви́дячим | всеви́дячою | всеви́дячим | всеви́дячими |
| місцевий | на/у всеви́дячому, всеви́дячім | на/у всеви́дячій | на/у всеви́дячому, всеви́дячім | на/у всеви́дячих |