| всироті́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | всироті́лий | всироті́ла | всироті́ле | всироті́лі |
| родовий | всироті́лого | всироті́лої | всироті́лого | всироті́лих |
| давальний | всироті́лому | всироті́лій | всироті́лому | всироті́лим |
| знахідний | всироті́лий, всироті́лого | всироті́лу | всироті́ле | всироті́лі, всироті́лих |
| орудний | всироті́лим | всироті́лою | всироті́лим | всироті́лими |
| місцевий | на/у всироті́лому, всироті́лім | на/у всироті́лій | на/у всироті́лому, всироті́лім | на/у всироті́лих |