всовісти́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | всовісти́тися, всовісти́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | всовісті́мося, всовісті́мось, всовісті́мся | |
2 особа | всовісти́ся, всовісти́сь | всовісті́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | всовіщу́ся, всовіщу́сь | всовістимо́ся, всовістимо́сь, всовісти́мся |
2 особа | всовісти́шся | всовістите́ся, всовістите́сь |
3 особа | всовісти́ться | всовістя́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | всовісти́вся, всовісти́всь | всовісти́лися, всовісти́лись |
жін.р. | всовісти́лася, всовісти́лась | |
сер.р. | всовісти́лося, всовісти́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
всовісти́вшись |