| | |
| всо́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | всо́чуватися, всо́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | всо́чуватиметься | всо́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | всо́чується | всо́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| всо́чуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | всо́чувався, всо́чувавсь | всо́чувалися, всо́чувались |
| жін. р. | всо́чувалася, всо́чувалась |
| сер. р. | всо́чувалося, всо́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| всо́чувавшись |
