| всо́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | всо́чуватися, всо́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | всо́чуватиметься | всо́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | всо́чується | всо́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| всо́чуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | всо́чувався, всо́чувавсь | всо́чувалися, всо́чувались |
| жін. р. | всо́чувалася, всо́чувалась | |
| сер. р. | всо́чувалося, всо́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| всо́чувавшись | ||