| втаємни́читися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | втаємни́читися, втаємни́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | втаємни́чмося, втаємни́чмось | |
| 2 особа | втаємни́чся | втаємни́чтеся, втаємни́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | втаємни́чуся, втаємни́чусь | втаємни́чимося, втаємни́чимось, втаємни́чимся |
| 2 особа | втаємни́чишся | втаємни́читеся, втаємни́читесь |
| 3 особа | втаємни́читься | втаємни́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | втаємни́чився, втаємни́чивсь | втаємни́чилися, втаємни́чились |
| жін.р. | втаємни́чилася, втаємни́чилась | |
| сер.р. | втаємни́чилося, втаємни́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| втаємни́чившись | ||