| втаємни́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | втаємни́чуватися, втаємни́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | втаємни́чуймося, втаємни́чуймось | |
| 2 особа | втаємни́чуйся, втаємни́чуйсь | втаємни́чуйтеся, втаємни́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | втаємни́чуватимуся, втаємни́чуватимусь | втаємни́чуватимемося, втаємни́чуватимемось, втаємни́чуватимемся |
| 2 особа | втаємни́чуватимешся | втаємни́чуватиметеся, втаємни́чуватиметесь |
| 3 особа | втаємни́чуватиметься | втаємни́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | втаємни́чуюся, втаємни́чуюсь | втаємни́чуємося, втаємни́чуємось, втаємни́чуємся |
| 2 особа | втаємни́чуєшся | втаємни́чуєтеся, втаємни́чуєтесь |
| 3 особа | втаємни́чується | втаємни́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| втаємни́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | втаємни́чувався, втаємни́чувавсь | втаємни́чувалися, втаємни́чувались |
| жін. р. | втаємни́чувалася, втаємни́чувалась | |
| сер. р. | втаємни́чувалося, втаємни́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| втаємни́чувавшись | ||