втоло́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | втоло́чений | втоло́чена | втоло́чене | втоло́чені |
родовий | втоло́ченого | втоло́ченої | втоло́ченого | втоло́чених |
давальний | втоло́ченому | втоло́ченій | втоло́ченому | втоло́ченим |
знахідний | втоло́чений | втоло́чену | втоло́чене | втоло́чені |
орудний | втоло́ченим | втоло́ченою | втоло́ченим | втоло́ченими |
місцевий | на/у втоло́ченому, втоло́ченім | на/у втоло́ченій | на/у втоло́ченому, втоло́ченім | на/у втоло́чених |