| ву́дити1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (ловити вудкою) | ||
| Інфінітив | ву́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ву́дьмо | |
| 2 особа | вудь | ву́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ву́дитиму | ву́дитимемо, ву́дитимем |
| 2 особа | ву́дитимеш | ву́дитимете |
| 3 особа | ву́дитиме | ву́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ву́джу | ву́димо, ву́дим |
| 2 особа | ву́диш | ву́дите |
| 3 особа | ву́дить | ву́дять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ву́дячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ву́див | ву́дили |
| жін. р. | ву́дила | |
| сер. р. | ву́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ву́джений | ||
| Безособова форма | ||
| ву́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| ву́дивши | ||