вузла́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вузла́тий | вузла́та | вузла́те | вузла́ті |
родовий | вузла́того | вузла́тої | вузла́того | вузла́тих |
давальний | вузла́тому | вузла́тій | вузла́тому | вузла́тим |
знахідний | вузла́тий | вузла́ту | вузла́те | вузла́ті |
орудний | вузла́тим | вузла́тою | вузла́тим | вузла́тими |
місцевий | на/у вузла́тому, вузла́тім | на/у вузла́тій | на/у вузла́тому, вузла́тім | на/у вузла́тих |