| ву́рдити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ву́рдити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ву́рдьмо | |
| 2 особа | вурдь | ву́рдьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ву́рдитиму | ву́рдитимемо, ву́рдитимем |
| 2 особа | ву́рдитимеш | ву́рдитимете |
| 3 особа | ву́рдитиме | ву́рдитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ву́рджу | ву́рдимо, ву́рдим |
| 2 особа | ву́рдиш | ву́рдите |
| 3 особа | ву́рдить | ву́рдять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ву́рдячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ву́рдив | ву́рдили |
| жін. р. | ву́рдила | |
| сер. р. | ву́рдило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ву́рдивши | ||