| ву́рдитися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ву́рдитися, ву́рдитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ву́рдитиметься | ву́рдитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ву́рдиться | ву́рдяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ву́рдячись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ву́рдився, ву́рдивсь | ву́рдилися, ву́рдились |
| жін. р. | ву́рдилася, ву́рдилась | |
| сер. р. | ву́рдилося, ву́рдилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ву́рдившись | ||