| | |
| вщасли́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вщасли́витися, вщасли́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вщасли́вмося, вщасли́вмось |
| 2 особа | вщасли́вся | вщасли́втеся, вщасли́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вщасли́влюся, вщасли́влюсь | вщасли́вимося, вщасли́вимось, вщасли́вимся |
| 2 особа | вщасли́вишся | вщасли́витеся, вщасли́витесь |
| 3 особа | вщасли́виться | вщасли́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | вщасли́вився, вщасли́вивсь | вщасли́вилися, вщасли́вились |
| жін.р. | вщасли́вилася, вщасли́вилась |
| сер.р. | вщасли́вилося, вщасли́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вщасли́вившись |
