| в’язни́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | в’язни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | в’язні́мо, в’язні́м | |
| 2 особа | в’язни́ | в’язні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | в’язни́тиму | в’язни́тимемо, в’язни́тимем |
| 2 особа | в’язни́тимеш | в’язни́тимете |
| 3 особа | в’язни́тиме | в’язни́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | в’язню́ | в’язнимо́, в’язни́м |
| 2 особа | в’язни́ш | в’язните́ |
| 3 особа | в’язни́ть | в’язня́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| в’язнячи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | в’язни́в | в’язни́ли |
| жін. р. | в’язни́ла | |
| сер. р. | в’язни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| в’язни́вши | ||