| відбреха́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відбреха́тися, відбреха́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбреші́мося, відбреші́мось, відбреші́мся | |
| 2 особа | відбреши́ся, відбреши́сь | відбреші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбрешу́ся, відбрешу́сь | відбре́шемося, відбре́шемось, відбре́шемся |
| 2 особа | відбре́шешся | відбре́шетеся, відбре́шетесь |
| 3 особа | відбре́шеться | відбре́шуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відбреха́вся, відбреха́всь | відбреха́лися, відбреха́лись |
| жін.р. | відбреха́лася, відбреха́лась | |
| сер.р. | відбреха́лося, відбреха́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відбреха́вшись | ||