відбу́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відбу́тий | відбу́та | відбу́те | відбу́ті |
родовий | відбу́того | відбу́тої | відбу́того | відбу́тих |
давальний | відбу́тому | відбу́тій | відбу́тому | відбу́тим |
знахідний | відбу́тий | відбу́ту | відбу́те | відбу́ті |
орудний | відбу́тим | відбу́тою | відбу́тим | відбу́тими |
місцевий | на/у відбу́тому, відбу́тім | на/у відбу́тій | на/у відбу́тому, відбу́тім | на/у відбу́тих |