відбійни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відбійни́й | відбійна́ | відбійне́ | відбійні́ |
родовий | відбійно́го | відбійно́ї | відбійно́го | відбійни́х |
давальний | відбійно́му | відбійні́й | відбійно́му | відбійни́м |
знахідний | відбійни́й | відбійну́ | відбійне́ | відбійні́ |
орудний | відбійни́м | відбійно́ю | відбійни́м | відбійни́ми |
місцевий | на/у відбійно́му, відбійні́м | на/у відбійні́й | на/у відбійно́му, відбійні́м | на/у відбійни́х |