| відбіснува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відбіснува́тися, відбіснува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відбісну́ймося, відбісну́ймось | |
| 2 особа | відбісну́йся, відбісну́йсь | відбісну́йтеся, відбісну́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбіснува́тимуся, відбіснува́тимусь | відбіснува́тимемося, відбіснува́тимемось, відбіснува́тимемся |
| 2 особа | відбіснува́тимешся | відбіснува́тиметеся, відбіснува́тиметесь |
| 3 особа | відбіснува́тиметься | відбіснува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відбісну́юся, відбісну́юсь | відбісну́ємося, відбісну́ємось, відбісну́ємся |
| 2 особа | відбісну́єшся | відбісну́єтеся, відбісну́єтесь |
| 3 особа | відбісну́ється | відбісну́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відбісну́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відбіснува́вся, відбіснува́всь | відбіснува́лися, відбіснува́лись |
| жін. р. | відбіснува́лася, відбіснува́лась | |
| сер. р. | відбіснува́лося, відбіснува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відбіснува́вшись | ||