| відва́рювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відва́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відва́рюймо | |
| 2 особа | відва́рюй | відва́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відва́рюватиму | відва́рюватимемо, відва́рюватимем |
| 2 особа | відва́рюватимеш | відва́рюватимете |
| 3 особа | відва́рюватиме | відва́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відва́рюю | відва́рюємо, відва́рюєм |
| 2 особа | відва́рюєш | відва́рюєте |
| 3 особа | відва́рює | відва́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відва́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відва́рював | відва́рювали |
| жін. р. | відва́рювала | |
| сер. р. | відва́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відва́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| відва́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| відва́рювавши | ||