| відверті́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відверті́тися, відверті́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відверті́мося, відверті́мось, відверті́мся | |
| 2 особа | відверти́ся, відверти́сь | відверті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відверчу́ся, відверчу́сь | відвертимо́ся, відвертимо́сь, відверти́мся |
| 2 особа | відверти́шся | відвертите́ся, відвертите́сь |
| 3 особа | відверти́ться | відвертя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відверті́вся, відверті́всь | відверті́лися, відверті́лись |
| жін.р. | відверті́лася, відверті́лась | |
| сер.р. | відверті́лося, відверті́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відверті́вшись | ||