| відволо́дати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відволо́дати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відволо́даймо | |
| 2 особа | відволо́дай | відволо́дайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відволо́даю | відволо́даємо, відволо́даєм |
| 2 особа | відволо́даєш | відволо́даєте |
| 3 особа | відволо́дає | відволо́дають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відволо́дав | відволо́дали |
| жін.р. | відволо́дала | |
| сер.р. | відволо́дало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відволо́давши | ||
| [рідко] | ||