| відві́рчувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відві́рчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відві́рчуймо | |
| 2 особа | відві́рчуй | відві́рчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відві́рчуватиму | відві́рчуватимемо, відві́рчуватимем |
| 2 особа | відві́рчуватимеш | відві́рчуватимете |
| 3 особа | відві́рчуватиме | відві́рчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відві́рчую | відві́рчуємо, відві́рчуєм |
| 2 особа | відві́рчуєш | відві́рчуєте |
| 3 особа | відві́рчує | відві́рчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відві́рчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відві́рчував | відві́рчували |
| жін. р. | відві́рчувала | |
| сер. р. | відві́рчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відві́рчувавши | ||
| [рідко] | ||