| відколупну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відколупну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відколупні́мо, відколупні́м | |
| 2 особа | відколупни́ | відколупні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відколупну́ | відколупнемо́, відколупне́м |
| 2 особа | відколупне́ш | відколупнете́ |
| 3 особа | відколупне́ | відколупну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відколупну́в | відколупну́ли |
| жін.р. | відколупну́ла | |
| сер.р. | відколупну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відколупну́вши | ||