| відло́влювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відло́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відло́влюймо | |
| 2 особа | відло́влюй | відло́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відло́влюватиму | відло́влюватимемо, відло́влюватимем |
| 2 особа | відло́влюватимеш | відло́влюватимете |
| 3 особа | відло́влюватиме | відло́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відло́влюю | відло́влюємо, відло́влюєм |
| 2 особа | відло́влюєш | відло́влюєте |
| 3 особа | відло́влює | відло́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відло́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відло́влював | відло́влювали |
| жін. р. | відло́влювала | |
| сер. р. | відло́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відло́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| відло́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| відло́влювавши | ||