| відлуни́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відлуни́тися, відлуни́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відлуни́ться | відлуня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відлуни́вся, відлуни́всь | відлуни́лися, відлуни́лись |
| жін.р. | відлуни́лася, відлуни́лась | |
| сер.р. | відлуни́лося, відлуни́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відлуни́вшись | ||