| відляща́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відляща́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлящі́мо, відлящі́м | |
| 2 особа | відлящи́ | відлящі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відлящу́ | відлящимо́, відлящи́м |
| 2 особа | відлящи́ш | відлящите́ |
| 3 особа | відлящи́ть | відляща́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відляща́в | відляща́ли |
| жін.р. | відляща́ла | |
| сер.р. | відляща́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відляща́вши | ||