відмі́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відмі́нний | відмі́нна | відмі́нне | відмі́нні |
родовий | відмі́нного | відмі́нної | відмі́нного | відмі́нних |
давальний | відмі́нному | відмі́нній | відмі́нному | відмі́нним |
знахідний | відмі́нний, відмі́нного | відмі́нну | відмі́нне | відмі́нні, відмі́нних |
орудний | відмі́нним | відмі́нною | відмі́нним | відмі́нними |
місцевий | на/у відмі́нному, відмі́ннім | на/у відмі́нній | на/у відмі́нному, відмі́ннім | на/у відмі́нних |