| відмінча́ – іменник середнього роду, істота | ||
| (чортеня, яким підіменено дитину) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | відмінча́ | відмінча́та |
| родовий | відмінча́ти | відмінча́т |
| давальний | відмінча́ті | відмінча́там |
| знахідний | відмінча́ | відмінча́та, відмінча́т |
| орудний | відмінча́м | відмінча́тами |
| місцевий | на/у відмінча́ті | на/у відмінча́тах |
| кличний | відмінча́ | відмінча́та |
| [діал.] |