| відмі́титися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відмі́титися, відмі́титись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмі́тьмося, відмі́тьмось | |
| 2 особа | відмі́ться | відмі́тьтеся, відмі́тьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмі́чуся, відмі́чусь | відмі́тимося, відмі́тимось, відмі́тимся |
| 2 особа | відмі́тишся | відмі́титеся, відмі́титесь |
| 3 особа | відмі́титься | відмі́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмі́тився, відмі́тивсь | відмі́тилися, відмі́тились |
| жін.р. | відмі́тилася, відмі́тилась | |
| сер.р. | відмі́тилося, відмі́тилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відмі́тившись | ||