відніма́тися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | відніма́тися, відніма́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відніма́ймося, відніма́ймось | |
2 особа | відніма́йся, відніма́йсь | відніма́йтеся, відніма́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відніма́тимуся, відніма́тимусь | відніма́тимемося, відніма́тимемось, відніма́тимемся |
2 особа | відніма́тимешся | відніма́тиметеся, відніма́тиметесь |
3 особа | відніма́тиметься | відніма́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відніма́юся, відніма́юсь | відніма́ємося, відніма́ємось, відніма́ємся |
2 особа | відніма́єшся | відніма́єтеся, відніма́єтесь |
3 особа | відніма́ється | відніма́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відніма́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відніма́вся, відніма́всь | відніма́лися, відніма́лись |
жін. р. | відніма́лася, відніма́лась | |
сер. р. | відніма́лося, відніма́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відніма́вшись |