| відо́мий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відо́мий | відо́ма | відо́ме | відо́мі |
| родовий | відо́мого | відо́мої | відо́мого | відо́мих |
| давальний | відо́мому | відо́мій | відо́мому | відо́мим |
| знахідний | відо́мий, відо́мого | відо́му | відо́ме | відо́мі, відо́мих |
| орудний | відо́мим | відо́мою | відо́мим | відо́мими |
| місцевий | на/у відо́мому, відо́мім | на/у відо́мій | на/у відо́мому, відо́мім | на/у відо́мих |