ві́домчий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ві́домчий | ві́домча | ві́домче | ві́домчі |
родовий | ві́домчого | ві́домчої | ві́домчого | ві́домчих |
давальний | ві́домчому | ві́домчій | ві́домчому | ві́домчим |
знахідний | ві́домчий, ві́домчого | ві́домчу | ві́домче | ві́домчі, ві́домчих |
орудний | ві́домчим | ві́домчою | ві́домчим | ві́домчими |
місцевий | на/у ві́домчому, ві́домчім | на/у ві́домчій | на/у ві́домчому, ві́домчім | на/у ві́домчих |