| відохо́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відохо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відохо́чуймо | |
| 2 особа | відохо́чуй | відохо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відохо́чуватиму | відохо́чуватимемо, відохо́чуватимем |
| 2 особа | відохо́чуватимеш | відохо́чуватимете |
| 3 особа | відохо́чуватиме | відохо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відохо́чую | відохо́чуємо, відохо́чуєм |
| 2 особа | відохо́чуєш | відохо́чуєте |
| 3 особа | відохо́чує | відохо́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відохо́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відохо́чував | відохо́чували |
| жін. р. | відохо́чувала | |
| сер. р. | відохо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відохо́чувавши | ||