| відпе́ртися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (відімкнутися) | ||
| Інфінітив | відпе́ртися, відпе́ртись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відіпрі́мося, відіпрі́мось, відіпрі́мся | |
| 2 особа | відіпри́ся, відіпри́сь | відіпрі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відіпру́ся, відіпру́сь | відіпремо́ся, відіпремо́сь, відіпре́мся |
| 2 особа | відіпре́шся | відіпрете́ся, відіпрете́сь |
| 3 особа | відіпре́ться | відіпру́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпе́рся | відпе́рлися, відпе́рлись |
| жін.р. | відпе́рлася, відпе́рлась | |
| сер.р. | відпе́рлося, відпе́рлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відпе́ршись | ||