| відповзти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відповзти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відповзі́мо, відповзі́м | |
| 2 особа | відповзи́ | відповзі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відповзу́ | відповземо́, відповзе́м |
| 2 особа | відповзе́ш | відповзете́ |
| 3 особа | відповзе́ | відповзу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпо́вз | відповзли́ |
| жін.р. | відповзла́ | |
| сер.р. | відповзло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відпо́взши | ||